Рекомендації батькам

Як залучити дітей до морально-патріотичного виховання вдома?

1.Привчайте дитину дбайливо ставитися до речей, іграшок, книжок. Поясніть, що в кожну річ вкладено працю багатьох людей. Сходіть з дитиною в бібліотеку і подивіться, як там зберігають книги.

2.Дошкільники дуже рано починають проявляти інтерес до історії країни, краю. Якщо в місті є пам’ятники, організуйте до них екскурсії і розкажіть все, що ви знаєте, про те, як вшановують пам’ять загиблих. По нашій країні і по всьому світу можна здійснювати захоплюючі подорожі по глобусу, картах і фотографіях.

3.Запропонувати дитинi збудувати будинок. Коли будинок побудований, пограйте з дитиною в «новосілля», допоможіть розмістити ляльок, зайчиків, ведмедиків. Подивіться, чи міцно побудований будинок, чи красивий, чи зручний для житла.

4.Виховуйте у дитини шанобливо-дбайливе ставлення до хліба. Поспостерігайте за тим, як привозять і розвантажують хліб. Розкажіть, як вирощують хліб, скільки праці в нього вкладено разом з дитиною посушіть залишки хліба, зробіть сухарики.

5.Розкажіть дитині про свою роботу: що ви робите, яку користь приносить ваша праця людям, Батьківщині. Розкажіть, що вам подобається в вашій праці.

6.Любовь до Батьківщини – це і любов до природи рідного краю. Спілкування з природою робить людину більш чуйним, чуйним. Взимку на лижах, влітку на велосипеді або пішки, корисно відправитися з дитиною в ліс, щоб помилуватися його красою, дзюрчанням струмка, співом птахів. Виховуючи любов до рідного краю, важливо привчати дитину берегти природу, охороняти її.

Виховуємо  хлопчиків,  виховуємо дівчаток

– Ніколи не забувайте, що перед вами не просто дитина, а хлопчик чи дівчинка з властивими їм особливостями сприйняття, мислення, емоцій. Виховувати, навчати і навіть любити їх треба по-різному.

– Ніколи не порівнюйте хлопчиків та дівчаток, не ставте одних за приклад іншим: вони різні, навіть за біологічним віком – дівчатка звичайно старші від своїх ровесників-хлопчиків.

-Не забувайте, що хлопчики і дівчатка по-різному бачать, чують, відчувають дотик, по-різному сприймають простір і орієнтуються в ньому, а головне – по-різному осмислюють усе, з чим стикаються у цьому світі. І вже, звичайно, не так, як ми дорослі.

– Не перестарайтеся, вимагаючи від хлопчиків акуратності і старанності у виконанні вашого завдання.

– Намагайтеся, даючи завдання хлопчикам,  включати в них момент пошуку, що потребує кмітливості. Не треба заздалегідь розповідати і показувати, що і як робити. Варто підштовхнути дитину до того, щоб вона сама знайшла принцип розв’язання, нехай навіть припустившись помилок.

– З дівчатками, якщо їм важко, треба разом, до початку роботи, розібрати принцип виконання завдання, що і як треба зробити. Водночас їх треба поступово вчити діяти самостійно,  підштовхувати до пошуку власних варіантів розв’язку незнайомих задач.

– Не забувайте не тільки розповідати, а й показувати. Особливо це важливо для хлопчиків.

-Якщо вам треба насварити дівчинку, не поспішайте висловлювати своє ставлення до неї – бурхлива емоційна реакція заважає їй зрозуміти, за що її лають. Спочатку з’ясуйте у чому її помилка.

– Сварячи хлопчика, викладіть коротко й точно, чим ви не задоволені, тому що він довго не зможе утримувати емоційне напруження. Його мозок ніби відключить слуховий канал, і дитина перестане вас слухати і чути.

– Знайте, що дівчатка можуть вередувати, здавалося б, без причини або без значного приводу через утому. Хлопчики в цьому випадку виснажуються інтелектуально. Дорікати їм за це не тільки марно, а й аморально.

– Визнайте за дитиною право на індивідуальність, право бути іншою.

 

Поради  для  батьків

Вибираємо якісний конструктор для дитини

 

*Хороший конструктор може об’єднати всю родину за цікавою справою.

*Конструктор просто необхідний дитині, адже розвиває самостійність, креативність, моторику, логіку, вчить дитину мислити системно, формує технічне мислення.

*Але, вибираючи конструктор, треба врахувати багато аспектів. Очевидний критерій при виборі конструктора: кількість моделей, які можна зібрати з нього.

*Чим молодша дитина, тим більше, міцніше і простіше повинні бути деталі. І нехай для початку їх буде небагато – 10-15 штук. Обирайте такий конструктор, щоб можна було докупити ще деталей, коли малюк почне активно будувати.

*Зрозуміло, що малюкам до 3 років не можна давати дрібні деталі. Однак робота з ними розвиває дрібну моторику, від якої безпосередньо залежить розвиток мови, тому їх варто використовувати, але під контролем дорослого.

*Для малюка 3-6 років можна купувати конструктори “на виріст”. Збираючи складний конструктор з батьками, дитина навчиться грати з ним самостійно. А конструктор не втрачає своєї актуальності ще мінімум 2-3 року.

*Для 6-річної дитини вже допустимі навіть дуже дрібні детальки з незвичайними кріпленнями.

*У такому віці актуальні більш складні конструктори: металеві, магнітні набори, а також електронні конструктори.

Враховуємо інтереси дитини при виборі конструктора

*Як правило, хлопчикам більше подобаються конструктори, з яких створюються машини, літаки, роботи…

*Для дівчаток підійдуть конструктори з фігурками людей, тварин, з меблями, замком і принцесою, Русалонька і підводного печерою. І хлопчикові, і дівчинці цікаво збирати будинок з маленьких цеглинок або брусків, вирощувати рослини і доглядати за тваринами на збудованій своїми руками фермі.

*Магнітні та електронні конструктори теж універсальні, як і конструктори з улюбленими персонажами мультиків.

*І пам’ятайте, купити конструктор – недостатньо, важливо навчити дитину грати з ним, показати варіанти складання, а потім дати йому повну свободу творити!

                           

Прогулянки з дитиною 

 

Зима

1. Запропонуйте дітям провести невеликий дослід: де краще дихається – на вулиці, біля дороги, чи у парку? Допоможіть дітям зробити правильний висновок.
2.Наберіть у відерце снігу та занесіть у тепло. Що сталося із снігом? Чому? І навпаки, винесіть у відерці воду та залишіть на морозі. У що перетворилась вода? Чому? (Можна воду підфарбувати у різні кольори, щоб утворити “льодяники”)
3.Вранці, йдучи у дитячий садок, зверніть увагу дітей на місцезнаходження сонця. Чи знаходиться воно так високо, як було влітку? Зверніть увагу дітей на температуру повітря. Спитайте в них, чому стало холодно? Допомагаючи відповісти дітям, поясніть положенням сонця на небі.
4.Перебуваючи з дитиною в лісі чи парку, запропонуйте їй знайти тих комах, яких вона зустрічала влітку. Куди вони зникли і чому?
5.Визначте разом з дитиною, яка із кучугур снігу найвища (найнижча, рівні між собою).
6.Перебуваючи з дитиною на прогулянці у парку, попросіть її розповісти, чому взимку рослини «сплять»? З чим це пов’язано?
7.Поспостерігайте за пташками біля годівниці. Які птахи прилітають? Що вони їдять у годівниці?
8.Намалюйте кольоровою водичкою візерунки на снігу, запропонуйте домалювати дитині.

Весна, літо

1.Перебуваючи на присадибній ділянці, зверніть увагу дітей на перших комах. Чому з’явилися метелики? Де вони літають? Чи потрібні рослинам метелики?
2.Йдучи у дитячий садок, зверніть увагу дітей на те, чим зайняті птахи? Де вони мешкають? Чим живляться? Яку користь приносять?
3.Прочитайте дітям книжку Ю.Дмитрієва «Про природу для великих і маленьких». Спробуйте подивитися на природу разом з дітьми очима героїв цієї книги.
4.Перебуваючи разом з дітьми на прогулянці, поспостерігайте, що шукають в траві птахи? Чому метелики  літають  біля квітів? Що вони роблять? Висновки зробіть разом з дітьми: всім тваринам потрібна їжа, адже вони живі істоти.
5.Перебуваючи разом з дітьми в парку, помилуйтесь його красою, погодуйте білочку горішками. Акцентуйте увагу дітей на тому, що вона жива істота і також хоче їсти.

 

Осінь. 

1.В теплий осінній день, перебуваючи з дітьми біля водойми, зверніть увагу дітей, яка вода в ній – чиста чи брудна? Хто мешкає у водоймі? Зверніть увагу дітей на те, що і рослинам, і тваринам, і птахам, як і людям, вода потрібна чиста.
2.Разом з дітьми уважно огляньте кімнатні рослини, які є у вас удома. Доручіть дітям самостійно дізнатись, які з рослин більш вологолюбиві, а які менше (діти про це вже знають) і полити їх.
3.Проведіть разом з дітьми дослід: в дві склянки посадіть цибулини, але в одну налийте воду, а в іншу – ні. Далі спостерігайте за змінами. Висновки зробіть разом з дітьми.
4.Пересадіть зі свого городу кущ помідорів чи чорнобривців, а потім разом з дітьми поспостерігайте, де довше буде рости рослина – на городі чи в квартирі? Чому?
5.Перебуваючи у парку чи на присадибній ділянці, зверніть увагу дітей на стан рослинності. Чому зів’яли рослини на городі, на квітнику?  Чому опало листя? Хай про все це розкажуть вам діти.

Пам’ятка для батьків

1. Природа – не лише джерело здоров’я і радості. Вона – найбільший друг, неоціненне багатство.

2. Під час прогулянки навчіть дитину бачити красу природи і розкривайте її дітям.

3. Візьміть за правило: жодного дня без замилування природними явищами.

4. Якомога більше бувайте на прогулянці.

5. Любіть своє природне довкілля, бережіть його.

6. Нехай ваша рука ніколи не підніметься щоб знищити красу.

7. Хай милосердним буде ваше серце до братів менших.

8. Будьте добрими прикладом для дітей. Навчившись милуватися, любити і берегти природне довкілля, ваша дитина буде милосердною, доброю, співчутливою до всіх і до всього.

 

 

Дитяча істерика:  чому виникає  і як подолати  

Найчастіше істерики виникають у дитини надто розпещеної, обласканої, оточеної любов’ю, задарованої, особливо, якщо вона єдина в сім’ї. Усі бажання дитини батьки зазвичай неодмінно виконують. А якщо ні, вона змалку знає, що є такий чудовий спосіб вплинути на дорослих, як капризування. У таких випадках дорослі прагнуть розв’язувати всі проблеми «коханої» дитини – і не лише в дошкільному дитинстві, а й до самого вступу до вишу, а то й довше. У результаті дитина зростає інфальтильною, перед конфліктними і стресовими ситуаціями відуває повну розгубленість, тому й обирає перевірений нею спосіб захисту від неприємного – істерику.
       Полярними до попереднього чинником, що провокує істерику, є жорстка вимогливість до дитини, якою сьогодні все частіше зложивають батьки.
Вони обирають такий стиль виховання, по суті, з добрими намірами. Адже життя непросте, і що раніше дитина звикне до організованості, навчиться досягати мети, що більше знань отримає, то успішною буде в житті, прагнутиме завжди до більшого, і  як почуватиметься реалізованою і щасливою особистістю.

 Схильність дитини до істерик може бути пов’язана з типом нервової системи. Слабка і неврівноважена нервова система – додатковий чинник ризику.  Значення має і темперамент. Так, холерики і меланхоліки більш схильні до істеричної поведінки, ніж флеглатики і сангвініки.
       Вікові періоди, що є “небезпечними” для появи істерик: 
 3 років – перехід від раннього дитинства до дошкільного віку;
 6-7 років – перехід від дошкільного віку до молодшого шкільного;
 11-15 років – перехід від молодшого шкільного віку до підліткового.
       У ці вікові періоди відбуваються кардинальні зміни психіки й функціонування організму, що теж може стимулювати появу істерик.
Однак батькам варто пам’ятати, що криза вікового періоду є нормативним явищем психічного розвитку дитини та її особистісного становлення.

 

Як налагодити взаємодію з гіпоактивною дитиною

  •  Розмовляйте з гіпоактивною дитиною завжди спокійно  – не кваптеся і не підвищуйте голос.
  • Пам’ятайте, що крик, роздратування, незадоволення ще більше уповільнюють дитину. Якщо її підганяти, вона починає нервувати, і рівень гальмування підвищується. Натомість  якщо дати дитині можливість працювати в оптимальному власному темпі, якість і точність її діяльності будуть доволі високими.
  • Налаштовуйте дитину на найближчі події як у щоденному побуті, так і щодо подій наступного дня.
  • Завчасно попереджайте про те, коли вона має завершити ту чи іншу справу. Або ж давайте дитині додатковий час для того, щоб вони змогла доробити певне завдання без поспіху або переключитися з одного виду діяльності на інший.
  • Хваліть дитину за те, що  вона робить швидко, ефективно і без зволікання.
  •  Уникайте ярликів, подібних до того, коли повільних дітей зараховують до категорії ледачих чи із загальмованою реакцією. Натомість навчіться враховувати темп діяльності дитини під час взаємодії з нею.
  • Давайте дитині лише одну вказівку за один раз. Не перетворюйте свої прохання до дитини на тривалий монолог. Вона не зможе сприйняти всю інформацію, тому доведеться знову все повторювати.
  • Визначте постійні трудові обов’язки дитини на кшталт: складати одяг, прибирати іграшки після гри, тощо – та стежити за тим, аби дитина їх дотримувалася.
  • Розробіть дитині чіткий режим дня. Повідомте їй, коли, що і в якій послідовності вона має робити.
  • Виконуйте з дитиною спеціальні вправи, грайте в ігри, що сприяють розвитку швидкості  рухових реакцій. Використовуйте ігрові елементи, коли необхідно, щоб дитина зробила щось швидко. Наприклад,  позмагайтеся, хто швидше одягнеться; використайте для цього пісочний годинник тощо.

 

10 коротких ігор

  1. Покажіть дитині якийсь предмет. Це може бути іграшка, листівка, журнал, або будь-що, що є під рукою. Задача дитини перерахувати всі кольори, які вони бачать.
  2. Малюйте пальцем у повітрі фігури, і нехай малюк вгадає, що ви намалювали.
  3. За допомогою пантоміми покажіть якусь діяльність, наприклад купання, чищення зубів, катання на велосипеді тощо. Дитина має вгадати, що саме ви зображуєте.
  4. Хованки іграшки. Поки діти не бачать, поставте іграшку на видне місце. Після цього попросіть знайти її.
  5. Нехай діти по-черзі називають різні фрукти. А самі з’єднайте руки півколом, зображуючи кошик і ловіть кожен фрукт. Коли всі діти вже не можуть назвати фрукти, скажіть, що кошик наповнився.
  6. Встаньте за спинами дітей, щоб вони вас не бачили. Задавайте питання про колір і елементи вашого одягу, кількості гудзиків, прикрас, перевіряючи увагу і пам’ять учасників.
  7. Весела, активна гра. Коли ви говорите «бум», діти мають тупотіти, при слові «шмяк».- плескати в долоні Після цього вимовляєте ці слова в довільному порядку, прискорюючи темп.
  8. Кожному з учасників дайте епітет (сонячний, мокрий, запорошений), і нехай він підбере до нього іменник (день, підлога, горище).
  9. Виконуйте смішні рухи (наприклад, зображуючи тварин, людей різних професій, всі види транспорту) і нехай дитина за вами повторює.
  10. Витягніть руку, розгорнувши її долонею вгору. Нехай діти поставлять на неї вказівні пальці, примовляючи «По полях скакали зайці і кричали “Ховайте пальці!”. На останньому слові стискайте долоню, намагаючись зловити чийсь пальчик. 

       

БЕЗПЕКА  ЖИТТЄДІЯЛЬНОСТІ  ДИТИНИ  

Що потрібно знати дитині-мандрівникові:   

  • свою адресу;
  • своє ім’я та прізвище;
  • домашній номер телефону;
  • як покликати на допомогу.

Дитині необхідно пояснити чому не можна:

  • сідати в машину без батьків;
  • йти з незнайомою людиною;
  • брати у незнайомців ласощі;
  • ходити безлюдною дорогою;
  • піднімати сторонні предмети на вулиці;
  • гратися біля дороги.

Чим небезпечні:

  • каналізаційні люки;
  • залізні огорожі з гострими піками вгорі;
  • сумнівні люди;
  • тонкий лід.

Як поводитися:

  • під час зустрічі з тваринами;
  • якщо ти загубився;
  • якщо до тебе чіпляються незнайомці.

Якщо дитина залишається сама вдома

Діти не повинні залишатися самі в кімнаті при відкритому балконі чи вікні.

Розкажіть дитині, яку користь мають ліки для людей (знімають головний та зубний біль, забезпечують профілактику різних хвороб..), проте без дозволу дорослого ліки не слід брати.

  Поясніть дитині, що без дозволу дорослих не можна користуватися небезпечними предметами (голка, ножиці, ніж, ґудзики, шило…) 

    Розкажіть дитині, як слід користуватися краном.

    Поясніть дітям, що предмети домашнього побуту є джерелами потенційної небезпеки (електричні та газові прилади, сірники запальнички, тощо),ними можуть користуватися тільки дорослі.  

Вчіть дітей правильно поводитися з людьми , котрі намагаються проникнути в будинок з метою пограбування.

Розкажіть дитині про шкідливість хімічних речовин.

Навчіть дітей правильно користуватися телефоном, при необхідності  вміти викликати :

ПОЖЕЖНИКІВ «101»

ПРАЦІВНИКІВ МІЛІЦІЇ «102»

ШВИДКУ МЕДИЧНУ ДОПОМОГУ «103»

АВАРІЙНУ СЛУЖБУ «104»