Рекомендації батькам

Правила поводження у надзвичайних ситуаціях

 

У разі загрози ураження стрілецькою зброєю:

– закрити штори або жалюзі (заклеїти вікна паперовими стрічками) для зниження ураження фрагментами скла;

– вимкнути світло, закрити вікна та двері;

– зайняти місце на підлозі в приміщенні, що не має вікон на вулицю (коридор, ванна кімната);

– інформувати різними засобами про небезпеку близьких.

У разі загрози чи ведення бойових дій:

– закрити штори або жалюзі (заклеїти вікна паперовими стрічками, скетчем) для зменшення ураження фрагментами скла. Вимкнути живлення, закрити воду і газ, загасити (вимкнути) пристрої для опалення;

– взяти документи, гроші і продукти, предмети першої необхідності, медичну аптечку;

– відразу залишити приміщення, сховатися у підвалі або у найближчому сховищі;

– попередити сусідів про небезпеку, допомогти людям похилого віку і дітям;

– без крайньої необхідності не залишати безпечне місце перебування;

– проявляти крайню обережність; не варто панікувати.

Якщо стався вибух:

– уважно озирнутися навколо, щоб з’ясувати вірогідність небезпеки подальших обвалів і вибухів, чи не висить з руїн розбите скло, чи не потрібна комусь допомога;

– якщо є можливість – спокійно вийти з місця пригоди. Опинившись під завалами – подавати звукові сигнали. Пам’ятайте, що за низької активності людина може вижити без води упродовж п’яти днів;

– виконати всі інструкції рятувальників.

Під час повітряної небезпеки:

– відключити живлення, закрити воду і газ;

– загасити (вимкнути) пристрої для опалення;

– взяти документи, гроші і продукти, предмети першої необхідності, аптечку;

– попередити про небезпеку сусідів і, у разі необхідності надати допомогу людям похилого віку та хворим;

– дізнатися, де знаходиться найближче місце укриття. Переконатися, що шлях до нього вільний і укриття знаходиться у придатному стані;

– як якнайшвидше дійти до захисних споруд або сховатися на місцевості. Дотримуватися спокою і порядку. Без крайньої необхідності не залишати безпечного місця перебування. Слідкувати за офіційними повідомленнями.

 

У разі знаходження вибухонебезпечного предмета заборонено:

– наближатися до предмета;

– пересувати його або брати до рук;

– розряджати, кидати, вдаряти по ньому;

– розпалювати поряд багаття або кидати до нього предмет;

– приносити предмет додому,  у заклад освіти.

    Слід звертати увагу на:

– припарковані біля будівель дитячих садків автомашини, власники яких невідомі або державні номери якої не знайомі мешканцям, а також коли автомобіль давно непорушно припаркований;

– наявність у знайденому механізмі антени або приєднаних до нього дротів;

– звуки, що лунають від предмета (цокання годинника, сигнали через певний проміжок часу), мигтіння індикаторної лампочки;

У разі знаходження підозрілого предмета на території закладу дошкільної освіти, потрібно негайно повідомити про знахідку керівника закладу,  працівників поліції чи службу з надзвичайних ситуацій!

 

Телефони рятувальних та аварійних служб:

112 — Єдиний номер виклику всіх служб екстреної допомоги (диспетчер викличе бригаду потрібної служби)

101 — Пожежно-рятувальна служба

102 — Поліція

103 — Швидка медична допомога

104 — Аварійна служба газової мережі

0 800 501 482 —  телефон довіри СБУ.

 

Пропонуємо для перегляду відео: “У випадку виявлення підозрілих вибухонебезпечних предметів”

//www.youtube.com/watch?v=7-Kqm_pxX20

 

Профілактика поліомієліту
(пам’ятка для  для батьків)

Поліомієліт – це вірусне інфекційне захворювання, що уражує нервову систему і викликає повний параліч. Вірус проникає в організм через рот і розмножується в кишечнику. Симптоми захворювання: висока температура, втома, головний біль, нудота, регидність шиї та біль у кінцівках.

Джерелом інфекції є хворі або вірусоносії. Виділення вірусу з верхніх дихальних шляхів та випорожнення починається вже в інкубаційний період, який триває в середньому 5-12 днів (можливі коливання від 2 до 35 днів). Після появи перших симптомів захворювання вірус продовжує виділятися з фекаліями і залишається життєздатним до трьох місяців.

В організм людини вірус може потрапити також через воду і харчові продукти, що не пройшли термічну обробку. Вірусоносіями можуть бути і комахи. Однак 90-95% інфікованих не хворіють. Вони стають несприйнятливі до цієї інфекції, тому в їх крові утворюються антитіла. Захворюванню сприяють фізичне і емоційне перенапруження, загальне ослаблення імунітету.

Перебіг хвороби

Інкубаційний період триває близько 10 днів. Перші симптоми захворювання схожі на грип. На початковій стадії іноді виникають порушення функцій шлунка і кишечника. Через три дні температура знижується, потім знову раптово підвищується, з’являється занепокоєння, посилюється потовиділення, людина може втрачати свідомість, може з’явитися запалення мозкової оболонки, розвивається параліч (частіше м’язів ніг і рук). Можливе порушення дихання і кровообігу. Тривалість паралічу від декількох годин до 2-3 днів. Хвороба може припинити прогресувати на будь-якій стадії. При інтенсивному лікуванні наслідки можуть бути незначними. Найчастіше залишається атрофія м’язів, контрактура рук і ніг, деформація хребта.

Поліовірус стійкий в навколишньому середовищі. Він зберігає свої інфекційні властивості в стічних водах при 0°С протягом місяця. Нагрівання при температурі 50°С вбиває вірус протягом 30 хвилин у воді, а при 55°С – в молоці, сметані, маслі та морозиві. Вірус стійкий до УФ-променів і висушування, а також до хлорвміщуючих дезінфектантів (хлорне вапно, хлорамін).

Профілактика

Поліомієліт невиліковний, але його можна попередити за допомогою вакцинації.

Щеплення проти поліомієліту входять до календаря профілактичних щеплень:

– вакцинація складається з трьох щеплень і проводиться дітям у віці 3, 4 і 5 місяців, перші 2 щеплення – з використанням інактивованої вакцини проти поліомієліту(ІПВ);
– ревакцинація проводиться дітям у віці 18 місяців, 6 та 14 років з використанням оральної поліомієлітної вакцини (ОПВ).

З метою профілактики поліомієліту необхідно:
– додержуватись правил особистої гігієни (миття рук);
– свіжі овочі, фрукти, сухофрукти та зелень перед вживанням після миття під проточною водою ополоснути кип’яченою чи бутильованою водою.

УВАГА, ШАНОВНІ БАТЬКИ!

Терміново звертайтесь за медичною допомогою, якщо у дитини, раніше не вакцинованої проти поліомієліту, спостерігається висока температура, головний біль, біль у горлі, м’язах та кістках, нежить блювота, раптове порушення ходи.

Діти і здорове харчування: п’ять порад для батьків

Важливо розуміти: дитина не завжди буде поруч із вами. До одного-двох років ви можете контролювати, що їсть малюк. Та чим старшою ставатиме дитина, тим частіше вона буде їсти поза домом: у гостях, садочку, школі, на прогулянці з друзями. Тому важливо  навчити дитину самостійно робити вибір на користь якісних, поживних і здорових варіантів. Це можливо шляхом формування здорових харчових звичок у сім’ї.

  1. Влаштовуйте спільні прийоми їжі.

Намагайтеся збиратися за столом усією родиною якомога частіше. Заплануйте принаймні один спільний прийом їжі щодня. Ставте на стіл такі страви і продукти, які можна їсти всім членам родини, в тому числі дітям. Зазвичай дітям подобається самостійно обирати, що покласти в тарілку. Проте це не означає, що потрібно готувати багато страв. Для забезпечення вибору достатньо поставити на стіл тарілку з овочами і зеленню, піали з ягодами та горіхами. Хай продукти на вашому столі будуть різнокольоровими і привабливими на вигляд.

Зробіть вечері або трапези вихідного дня довшими. Придумайте сімейні традиції після них. Це можуть бути прогулянки разом на свіжому повітрі, читання книжок, настільні ігри.

  1. Розкажіть про Тарілку здорового харчування.

Розкажіть дитині про одне з найважливіших правил здорового раціону — різноманітність. Поясніть, що різні продукти містять різні корисні речовини, тому потрібно максимально розширювати раціон. Зробити це можна, чергуючи різні продукти з однієї харчової групи у своєму меню. Наприклад, вживати не тільки огірки та помідори, а й гарбуз, моркву, селеру, перець, буряк, гриби, кукурудзу, кабачки.

Поясніть, як формувати раціон, щоб він був максимально поживним і збалансованим:

  • 40–50% — овочі, фрукти, зелень, ягоди, коренеплоди;
  • 20–25% — джерела білка: яйця, птиця, риба, субпродукти, дичина, бобові, соєві продукти;
  • 25–30% — цільнозернові продукти: нешліфований рис, вівсяна крупа, перлова крупа, цільнозернова паста, хліб, хлібці;
  • 5–10% — жири: насіння, горіхи, нерафіновані олії.

Також можна включати в раціон один-два молочних продукти або їхні рослинні альтернативи. Обирайте варіанти без доданого цукру.

  1. Обирайте якісні продукти.

Багато проблем зі здоров’ям пов’язані з тим, що в сучасному світі ми надто часто віддаємо перевагу переробленій їжі, а не цільним, простим продуктам. Коли складаєте кошик у супермаркеті, обирайте каші з цільного зерна, свіжі овочі, ягоди і фрукти, якісні білкові продукти, бобові. Ковбаси та сосиски, каші швидкого приготування, випічка на маргарині не є цільними продуктами.

Звертайте увагу на кількість цукру й солі в раціоні: обирайте переважно продукти без доданого цукру та з помірною кількістю солі. Обов’язково читайте етикетки — склад продукту має бути зрозумілим для вас.

Навчіть дітей цих простих правил вибору продуктів, розкажіть, на що варто звертати увагу. Якщо ви кілька разів візьмете їх із собою до магазину, вже скоро вони зможуть обирати більш здорові варіанти самостійно.

  1. Готуйте та обирайте продукти разом.

Спільне приготування сніданку чи вечері, відвідування супермаркету — це гарні можливості для того, щоб розповісти дитині про різні продукти, пояснити принципи формування Тарілки здорового харчування. Якщо раніше у вас у сім’ї не було такої традиції, можливо, дитина не з першого разу погодиться допомогти приготувати омлет чи сходити з вами за покупками. Не втомлюйтеся пропонувати. Шукайте різні підходи: можливо, вашій дитині сподобається дивитися разом відеорецепти, а потім втілювати їх на кухні. А можливо, вона з радістю почитає книгу про овочі або фрукти, щоб дізнатися, як вони потрапляють до нас на стіл.

  1. Створюйте приємну і приязну атмосферу за столом.

Спільно проведений за столом час — це не тільки про втамування голоду. Це ще й чудова можливість для сім’ї побути всім разом: розповісти одне одному, як пройшов день, чи скласти плани на вихідні. Обирайте такі теми для розмов, які будуть цікавими всім учасникам трапези. Уникайте важких питань на кшталт проблем у школі чи на роботі, невдалого іспиту чи пропущеного уроку. 

Також це хороший момент для обговорення індивідуальних смаків, страв і продуктів, які у вас на столі. Якщо дитині не подобається якась страва, не змушуйте її їсти. Краще спитайте, що їй хотілося б скуштувати натомість. Придумайте разом варіант, який буде смакувати всім, і запропонуйте дитині приготувати його разом.

Прості формули, які допоможуть вам зорієнтуватися, яким продуктам віддавати перевагу:

  • Яблуко краще, ніж яблучне пюре. Пюре краще, ніж сік. Сік краще, ніж варення. Варення краще, ніж газований напій зі смаком яблука.
  • Цільна перлова або вівсяна крупа краще, ніж плющена. Цільна плющена вівсяна крупа краще, ніж відшліфована. Відшліфоване зерно краще, ніж борошно. Борошно краще, ніж гранола з сиропом.
  • Тушкована яловичина краще смаженої в маслі. Запечене м’ясо, навіть зі скоринкою, краще, ніж сосиски.

 

Імунізація в період пандемії
(з “Рекомендацій щодо забезпечення якості дошкільної освіти України в умовах карантину” УІРО, 2021р.) 

 

 

Як спілкуватися з диспетчером екстренної медичної допомоги

 

5 обставин, за яких дошкільникам варто одягати захисну маску

 

 

Пам’ятка про коронавірус 
  1. Хто може заразитися цим вірусом?

Люди, які живуть або подорожують в райони, де циркулює вірус 2019-nCoV, можуть піддаватися ризику зараження. В даний час 2019-nCoV циркулює в Китаї, де знаходится переважна більшість інфікованих людей.

  1. Хто має вищий ризик отримання важкої форми захворювання?

Хоча вірус ще не до кінця вивчений, але на сьогодні відомо, що люди похилого віку, а також з хронічними захворюваннями більш схильні до ризику розвитку важких захворювань.

  1. Як довго вірус живе на поверхнях?

За попередньою інформацією, вірус може виживати на поверхнях лише протягом декількох годин. Прості дезінфікуючі засоби можуть вбити вірус, унеможливлюючи зараження людей.

  1. Чи можна заразитися вірусом 2019-nCoV від людини, у якої немає симптомів?

Люди, інфіковані 2019-nCoV, можуть бути заразними до того, як проявляться симптоми. Однак, ґрунтуючись на наявних на цей час даних, саме люди, у яких уже є симптоми захворювання, є переважним джерелом  поширення вірусу.

  1. Чи існують на сьогодні специфічні методи лікування?

На сьогоднішній день немає ліків, рекомендованих для профілактики або лікування нового коронавірусу.

Якщо ви хочете захистити себе від зараження новим коронавірусом, вам слід дотримуватися основних правил гігієни, а також уникати по можливості тісного контакту з усіма, у кого проявляються симптоми респіраторного захворювання, зокрема,  кашель і чхання.

Для профілактики захворювання слід дотримуватись стандартних рекомендацій

– часто мийте руки або обробляйте дезінфікуючими засобами;

– під час кашлю або чиханн прикривайте рот і ніс паперовою хусткою, уникайте тісного контакту з усіма хто має гарячку та кашель;

– якщо маєте підвищену температуру тіла, кашель й утруднене дихання, якнайшвидше звертайте до сімейного лікаря та повідомте йому попередню історію хвороби;

– не споживайте сирих чи недостатньо термічно оброблених продуктів тваринного походження.

 

 

Профілактика дитячого травматизму

З появою на світ маленької людини перед її батьками постають різноманітні і складні завдання, зокрема найголовніше, — щоб дитина росла здоровою. Але травми у дітей, на жаль, трапляються досить часто.

Найчастіше це побутовий травматизм. Йдеться про ушкодження, які діти отримали вдома, у дворі чи в саду.  Найнебезпечніші — опіки полум’ям, хімічними речовинами і падіння з висоти. До побутового травматизму найчастіше призводить недостатній догляд за дітьми з боку батьків. Залишені у доступному для малят місці голки, цвяхи, леза бритв можуть стати причиною травми. Це стосується і газових плит, оголених проводів електромережі, відчинених вікон, сходів… 

Дошкільнята намагаються позбутися нагляду дорослих, охоче граються на повір’ї зі своїми ровесниками. Тому необладнані дитячі майданчики, захаращені двори, відкриті люки, канави, несправні ліфти, поруччя сходів, несправні велосипеди не огороджені ділянки, де проводяться ремонті роботи  дуже небезпечні. Часто діти падають з висоти: балконів, драбин, дерев, що теж призводить до тяжких травм.

Діти  інколи торкаються неізольованих проводів, оголених контактів електропроводів, вставляють у розетки шпильки, цвяхи і нерідко отримують опіки та ушкодження тканин тіла електричним струмом. 

Для того щоб уберегти дітей від опікових травм, дорослі повинні дотримуватися наступних правил безпеки:

– суворо стежити за тим, щоб під час прийому гарячої рідкої їжі діти не перекидали на себе чашки, тарілки і т.п.;

– з підвищеною увагою і обережністю переносити посуд з гарячою рідиною в місцях квартири, де раптово можуть з’явитися діти;

– не дозволяти дітям перебувати поруч під час приготування їжі, миття посуду, прання білизни, прасування;

– ховати в недоступних місцях сірники, запальнички;

 

– зберігати їдкі кислоти, луги та інші отруйні речовини в місцях, недоступних для дітей;

– при купанні дітей дорослим не можна ні на хвилину відлучатися.

Принципи запобігання травматизму побутового різні, але головним з них є постійна турбота старших про безпеку дітей. Дорослі повинні виховувати в дітях обачливість і обережність. Особливо при поводженні з вогнем і небезпечними приладами. Не можна залякувати дитину, правильніше час-від-часу розповідати про різні нещасні випадки. З малятами треба бути постійно на сторожі, усувати з їхнього шляху небезпечні предмети.

Допоможуть батькам у цьому вдало підібрана література, кінофільми, телепередачі.

Більшу частину свого часу дитина проводить у товаристві батьків та дорослих. Якщо дитина бачить, як дорослі порушують правила вуличного руху, вона бере приклад з них. Природно, що приклади поведінки на вулиці він бере, перш за все, зі своїх рідних.

Батьки! Життя та здоров’я дитини у ваших руках!  Щодня нагадуючи дитині елементарні правила безпеки, ви застерігаєте його від можливих травм. Основне правило для батьків: дитина повинна відчувати любов та увагу оточуючих, бути під пильним (але не набридливим) контролем!

Запобіжні  заходи  в період  активності  кліщів

Відвідуючи місця, де можуть бути кліщі (парки, ліси, зони біля водойми), слід надягати світлий, однотонний одяг, який щільно прилягає до тіла. Наприклад, сорочку з глухим комірцем і довгими рукавами, які закінчуються манжетами, брюки, головний убік. Такий одяг дасть змогу легко та вчасно помітити кліщів.

Під час тривалої прогулянки слід оглядати себе та  дітей кожні дві години. Помітивши кліщів, необхідно обов’язково зняти їх з одягу.

Ідучи лісом, слід триматися середини стежки, оминати чагарники та високу траву. Зупинившись для відпочинку чи нічного сну на природі, варто очистити місце привалу від сухої трави та гілок.

 Повернувшись додому, слід одразу оглянути одяг і тіло дитини, особливо вкриті волоссям ділянки. Не можна залишати одяг з прогулянки біля ліжка чи спати в ньому. Його варто випрати та випрасувати.

Якщо після прогулянок на природі у дитини спостерігається лихоманка, виражена інтоксикація, порушення стану притомності, судоми, слід негайно звернутися до лікаря та провести  аналізи на кліщовий енцефаліт.

 

Сонячний  та  тепловий  удар

Сонячний удар – це стан, обумовлене впливом прямими сонячними променями на голову (частіше потилично-тім’яну область).
Сприятливі фактори – задушлива безвітряна погода, тривалий вплив сонячних променів на голову.
          Симптоми: почервоніння обличчя, загальна слабкість; підвищення температури тіла до 39-400 С; сильний головний біль, запаморочення; почастішання пульсу та дихання; можливо – нудота, блювота; у важких випадках – погіршення серцевої діяльності , втрата свідомості.
Профілактика: носити головні убори для захисту від прямих сонячних променів, не рекомендується здійснювати в жаркий час дня тривалі переходи без періодичного відпочинку в тіні.
Тепловий удар – це патологічний стан, обумовлений тривалим впливом високої температури на організм людини.
        Сприятливі фактори– порушення потовиділення (фізичне напруження, перевтома, обезводнення організму) і утруднення випаровування поту (висока зовнішня температура, вологість повітря, непроникна, щільна одяг). Швидко перегріваються маленькі діти.
        Симптоми:слабкість, головний біль, запаморочення; шкірні покриви спочатку вологі, а в подальшому – сухі; температура тіла підвищується; дихання часте, поверхневе; нудота, блювота, іноді марення, галюцинації; почастішання пульсу, зниження артеріального тиску;  пригнічення, а потім і зупинка дихальної та серцевої діяльності.  Профілактика: необхідно періодично відпочивати в тіні, обливатися холодною водою, дотримуватися достатній питний режим, в задушливих приміщеннях влаштовувати вентиляцію.

  Перша допомога при тепловому та сонячному ударі:
1.Перенести потерпілого в тінь, прохолодне приміщення, зняти одяг.
2.Обернути тіло потерпілого простирадлом, змоченим холодною водою, на голову покласти холодний компрес. Для порушення дихання
дати вдихнути нашатирний спирт.
4.При наявності свідомості напоїти холодною водою.
5.В екстрених випадках – при втраті свідомості, відсутності дихання і серцебиття приступити до проведення штучного дихання і закритого масажу серця.   Терміново викликати швидку медичну допомогу.

 

Кишковий грип. Способи лікування

У побуті гостра кишкова інфекція, яка викликається ротавірусом, іменується кишковий грип. Дану назву недуга отримала  через схожих з грипом симптомів: несподівано виникає висока температура тіла, біль у горлі, кашель, нежить. Особливість захворювання полягає в тому, що перераховані вище симптоми поєднуються зі збоями в роботі шлунково-кишкового тракту,  які виражаються рідкимі частим, буває навіть, що пінистим стільцем без домішок слизу і крові, нудотою, блювотоюнеодноразовою.

Отже, ротавірусна інфекція і грип – це абсолютно різні захворювання, тож і підхід до їх лікування має бути різним.До кишковогогрипу частіше схильні малюки до чотирьох років, діти старшого віку; дорослі так само хворіють цією хворобою, проте її течія в даному випадку набагато легше.                

У дітей ротавірусна інфекція проходить набагато важче через швидкий розвиток зневоднення у зв’язку з рідким  стільцем і блювотою, що вкрай небезпечно, а іноді може навіть знадобитися госпіталізація в стаціонар. Внаслідок цього, при виникненні характерних ознак необхідний, і як можна раніше, виклик дитячого лікаря.

Певних препаратів від кишкового грипу не існує.  По-перше, рекомендовано тепле рясне пиття, наприклад, компот із сухофруктів, в якому великий вміст калію, приймати невеликими, але частими порціями. У разі, якщо блювота продовжується, дитину слід поїти по 1ч.л. кожні 10 хвилин.   Також рекомендований порошок “Регідрон” для заповнення нестачі мінералів (натрію, калію) і глюкози, які втрачаються з рідиною. Для того, щоб шкідливі речовини вивелися з організму якомога швидше, застосовуються сорбенти (“Ентеросгель”, “Смекта”).            

Якщо температура тіла перевищила позначку в 38,5С, дитині необхідно дати жарознижуючі ліки, щоб уникнути  можливої появи судом. Чк правило, застосовуються такі протизапальні препарати  “Панадол”(парацетамол) або “Нурофен” (ібупрофен).

Важливо знати і памятати, що дитині до 15 років аспірин протипоказаний (може розвинутися синдром Рея -руйнування печінки, яке приводить навіть до смертельного результату)! Для додаткового лікування рекомендується прийом антибіотиків (“Біфідумбактерин”), що містять корисні бактерії, які допомагають боротися з кишковим грипом.

Необхідно знати, що ротавірусну інфекцію лікувати антибіотиками так само, як звичайний грип,  не можна, так як ці препарати віруси не вбивають.

Дуже важливо дотримання режиму хворої дитини. При сонливості і нездужанні наобхідний постільний режим. Дітей рекомендується годувати невеликими порціями і часто. Дитині можна запропонувати кашу, легкий овочевий супчик, сухарики. Фрукти і овочі бажано давати у відварному і натертому вигляді.