Для батьків майбутніх вихованців

Пам’ятка для батьків майбутніх вихованців

 

 

 

  • Розкажіть дитині, що таке дитячий садок, навіщо туди ходять діти, чому ви хочете, щоб малюк пішов в дитячий садок.
  •  Коли ви йдете повз дитячой садок, з радістю нагадуйте малюку про те, як йому пощастило – восени він зможе сюди ходити. Розповідайте рідним і знайомим в присутності малюка, що пишаєтеся своєю дитиною, – адже його прийняли в дитячий садок.
  •  Поговоріть з дитиною, як з дорослим. Поясніть, що він буде ходити в садок, де багато дітей, з якими можна грати, і багато нових і цікавих іграшок.
  • Розкажіть малюку, що вихователі, з якими він там зустрінеться, будуть грати, співати й танцювати з ним, читати йому книжки, розповідати казки і завжди у всьому допоможуть.
  •  Скажіть малюку, що тепер вранці вся родина буде відправлятися на роботу: тато – у свій офіс, мама – у свій, старший брат або сестра – до школи, а він – у дитячий садок, а після роботи мама або тато прийдуть за ним і заберуть додому.
  • Ознайомтеся з майбутньою вихователькою, нянечкою. Обов’язково скажіть вихователю, а краще залиште йому письмову пам’ятку, де перерахуйте: нелюбимі страви, продукти і ліки, що викликають алергію; щеплення, від яких у дитини медичний відвід; номери телефонів для зв’язку з вами в екстрених випадках.

 

  •  Детально розкажіть дитині про режим дитячого садка: що, як і в якій послідовності, він буде там робити. Чим докладніше буде ваша розповідь – тим спокійніше і впевненіше почуватиме себе ваш малюк, коли піде в дитячий садок. Коли дитина бачить, що очікувана подія відбувається так, як було  заздалегідь “обіцяно”, – вона відчує себе впевненіше.
  •  Поступово, протягом літа, влаштовуйте режим дня дитини подібний до режиму дня у дитячому садку, особливо якщо це стосується раннього вставання – не пізніше восьмої години ранку. Після обіду ваш малюк повинен спати не менше однієї години або хоча б полежати з книгою або з іграшкою. Підготуватися до сну слід не пізніше 21 години.
  • Слід навчити малюка користуватися горщиком, відучити  від їжі із пляшечки з соскою.  Навчіть малюка самостійно їсти ложкою і пити з чашки.

 

  •  Поговоріть з дитиною про труднощі, які можуть виникнути у неї в дитячому садку. Обговоріть, до кого в цьому випадку він зможе звернутися по допомогу, і як він це зробить. Наприклад: “Якщо ти захочеш пити, підійди до вихователя і скажи:” Я хочу пити “, і вихователь дасть тобі води. Якщо захочеш в туалет, скажи про це вихователям”.
  •  Навчіть дитину знайомитися з іншими дітьми, звертатися до них, просити, а не забирати іграшки, у свою чергу, пропонувати іграшки іншим дітям.
  •  Ознайомтеся з іншими батьками та їхніми дітьми. Називайте інших дітей у присутності вашого малюка по іменах. Запитуйте  думку малюка про нових друзів.
  •  Вводити дитину в нову ситуацію слід поступово. У перші дні побудьте з дитиною якийсь час в дитячому садку, не йдіть відразу. А, прощаючись, обов’язково скажіть, що повернетеся. Як правило, багато дітей через кілька днів звикають до нових умов.

 

  •  Не створюйте у дитини ілюзій, що все буде виконано на його першу вимогу і так, як він хоче. Поясніть, що в групі буде багато дітей і іноді доведеться почекати своєї черги. Ви можете сказати малюкові: “Вихователь не зможе допомогти одягтися відразу всім дітям, тому тобі доведеться трохи почекати”.
  •  Коли ваш син або дочка вперше відправляться в садок, не забудьте дати йому з собою іграшку: звична тепла річ, що пахне будинком, буде діяти на малюка заспокійливо, це для нього частинка дому, частинка безпеки.
  • Не забудьте так розпланувати свій час, щоб повністю звільнити собі першу пару тижнів, щоб зі свого боку допомогти дитині плавно пройти адаптацію в садку.
  •  На перших порах намагайтеся приділяти своїй дитині потрійну увагу вдома і на прогулянках, нагадуйте ввечері йому про садок, про хлопців, про виховательок. Найголовніше – не бійтеся сліз дитини, адже малюк поки не може реагувати інакше! Не дратуйте дитини своїми сльозами і нервозністю. Багато мам не можуть стримати емоцій при розлученні з дитиною вранці, коли дитина йде до групи. Якщо у мами не виходить бути витриманою, краще довірити татові відвести дитину в садок.
  •  Постарайтеся бути терпимими в період адаптації дитини до дитячого садочка, не шкодуйте часу на емоційно-особистісне спілкування з дитиною, заохочуйте відвідування дитячого садка дитиною. Пам’ятайте, що дитячий садок – це перший крок у суспільство, імпульс до розвитку знань дитини про поведінку в суспільстві.

 

 

Що  потрібно  знати  батькам майбутніх вихованців?

 

-Батьки повинні передавати дітей особисто вихователю. Не можна без відома вихователя забирати дітей з  закладу дошкільної освіти , а також доручати це дітям, підліткам у віці         до 16 років, особам у нетверезому стані.

– Приводити дитину в  заклад здоровою та інформувати вихователів про будь-які зміни в стані здоров′я дитини вдома.

– Про неможливість приходу дитини в ЗДО через хворобу або з іншої поважної причини необхідно обов′язково повідомити в ДНЗ.

– Якщо дитина не відвідує  тривалий час  заклад (місяць і більше), надається довідка про стан здоро′я дитини і про контактних за останній 21 день; після відсутності в літній період – довідка про контакти, обстеження на гельмінти.

– Перед тим як вести дитину в ЗДО, перевірте, чи відповідає її одяг пори року і температурі повітря. Прослідкуйте, щоб одяг дитини не був занадто великий і не сковував його рухів. У правильно підібраному одязі дитина вільно рухається і менше втомлюється. Зав′язки і застібки повинні бути розташовані так, щоб дитина могла самостійно себе обслуговувати. Взуття має бути легким, теплим, точно відповідати нозі дитини, легко зніматися і вдягатися. Небажане носіння комбінезонів. Носовичок необхідний дитині, як в приміщенні, так і на прогулянці. Зробіть на одязі зручні кишені для його зберігання.

– Приводити дитину в охайному вигляді, чистому одязі  та взутті. Вона повинна мати: змінне взуття, змінний одяг, гребінець, спортивну форму, комплект змінної білизни для сну (піжама), панамку (в теплий період року), два пакети для зберігання чистої і використаної білизни.

– Щоб уникнути випадків травматизму, батькам необхідно перевіряти вміст кишень в одязі дитини на наявність небезпечних предметів. Категорично забороняється приносити в ЗДО гострі, ріжучі, скляні предмети, а також дрібні предмети (намистинки, гудзики тощо), таблетки та інші лікарські засоби;  одягати сережки,  ланцюжки, браслети тощо.

– Просимо не давати дитині в заклад жувальну гумку, насіння, ласощі.

– У групі дітям не дозволяється бити і ображати один одного, брати без дозволу особисті речі, в тому числі і принесені з дому іграшки інших дітей; псувати і ламати результати праці інших дітей. Дітям не дозволяється «давати здачі», так само, як і «нападати» один на одного. Ця вимога продиктована міркуваннями безпеки кожної дитини.

– Спірні і конфліктні ситуації з вихователями та іншими батьками вирішувати за відсутності дітей.

 

Позитивно налаштовуємо та інформуємо дитину

Адаптація – це складний процес пристосування дитини, що відбувається на фізіологічному, соціальному та психологічному рівнях. Процес звикання дитини до умов дитячого садка є складним і довготривалим. Насамперед потрібно підготуватися батькам. Необхідно усвідомлювати, що слова, дії та прерогативи у вихованні дитини обумовлюють те, наскільки легко чи складно вона може ввійти в нові умови життя – умови дитячого садка.

Зміни навколишнього середовища  та звичайного способу життя  насамперед призводить до емоційного напруження дитини. Настрій відображає стан здоров’я дитини і є важливим тлом для її розвитку. тому тривале перебування маленької дитини в пригніченому настрої спричиняє погіршення її психічного розвитку. Для того щоб поганий настрій дитини не став на заваді її входженню у нову ситуацію життєдіяльності, дуже важливо позитивно налаштувати дитину для майбутніх змін у її житті.

У жодному разі  не можна залякувати дитину дитячим садком, погрожувати: “Не будеш  слухатися – ввідам до дитячого садка”, а потім, коли дитина вже відвідуватиме дитячу групу, погрожувати залишити її в дитячому садку, якщо вона не перестане плакати  або вередувати. Це може спричинити виникнення  у дитини страху перед дитячим садком і, безумовно, погіршить її стан у період звикання до незнайомого оточення,уповільнить процес її входження у нові умови життя.

У ситуації, коли дорослі реагують на сльози маленького вередуна обіцянкою залишити  його в дитячому садку (як покарання), спроби заспокоїти дитину зазвичай мають зворотний ефект: вона плаче ще більш гірко, оскільки переживає ситуацію покинутості, свою непотрібність. Але в дитини  може скластися бадьоре, життєрадісне ставлення до дитячого садка, якщо пояснити її, що новий для неї дім – об’єктивна необхідність, що вона росте, стає дорослішою.

Наприклад, можна акцентувати увагу на тому, що прийшов час іти в дитячий садок, що вона вже доросла (зазвичай дво-трирічні діти дуже пишаються), і лише маленькі дітки вдома з мамою сидять, а великі в дитячий садок ходять, так само як мама на роботу. Бажано розповідати  (у присутності дитини) знайомим, родичам, друзям з гордістю про те, що “Наш Сашко вже дорослий, незабаром у дитячий садок піде!”

Не варто вживати висловлювання на кшталт: “Не бійся!”, “Не соромся!”, “Чого ти зніяковів?”, “Сміливіше треба!” тощо. Так дорослі лише підсилюють страх дитини перед дитячим садком, а завдання дитини – підтримати  дитину, а не її страхи. Тому варто  поводитися так, наче нічого не трапилося. Так можна вберегти дитину від зайвих переживань, а невпевненість дорослих передається дитині, вона стане сильнішою і сміливішою. Батькам варто розповідати дитині, наприклад, як вони самі ходили до дитячого садка, що було там цікавого. Можна навіть вигадати історії з дітьми, що ходять у дитячий садок, а можна і погратися: “Наша лялька Катруся піде в дитячий садок. Іди сюди, Катруню, привітайся. У тебе буде своя шафа, для одягу (варто показати іграшкову шафу, скласти туди кілька ляльчиних речей). Обідати  ти будеш за столом (розмістити ляльку за столиком) поруч з іншими ляльками. У тебе будуть друзі, з якими ти будеш цікаво і весело гратися. Потім мама за тобою прийде”. Таке своєрідне передбачення подій, ознайомленість дитини з ними дасть їй змогу почуватися більш упевнено.

 

Забезпечуємо фізіологічний комфорт дитини

 

Батькам варто якомога раніше поцікавитися,  за яким режимом живе відповідна вікова група у дитячому садку. Якщо домашній режим і режим дитячого садка не збігається у проведенні режимних моментів на 20-40 хвилин, то усунути таку розбіжність  буде нескладно, памятаючи про поступовість  і повільність цього процесу.

Якщо режим, за яким дитина живе вдома, і той, за яким живе відповідна група в дитячому садку, кардинально різняться в часі та послідовності  режимних моментів, батькам є над чим попрацювати. У такому разі не завадить проконсультуватися з педагогом, психологом.

 

Привчаємо дитину до самостійності

Іноді батьки дуже довго вважають дитину маленькою та надто дбають про неї. Дитина, звикнувши до надмірної опіки, у дитячому садку може почуватися безпорадною і самотньою.

Трирічна дитина має володіти такими культурно-гігієнічними навичками самообслуговування:

-їсти акуратно та самостійно – ретельно пережовувати їжу, користуватися серветкою, не кришити хліб, не проливати суп, вставати із-за столу тільки після закінчення прийому їжі, дякувати;

-засукувати рукава під час умивання, мити руки та обличчя, не розбризкуючи воду, не обливати одяг, користуватися милом, витирати руки і обличчя рушником, вішати його на місце;

-користуватися носовою хустинкою, туалетом, бути охайною, причісуватися, помічати та усувати самостійно чи з допомогою дорослих недоліки, неохайність в одязі;

-одягатися (самостійно або з допомогою дорослих), намагатися застібати гудзики, зав’язувати шнурівки, самостійно знімати одяг та взуття, акутратно складати одяг;

-допомагати дорослим застеляти постіль (вранці чи після денного сну).

 

Привчена самостійно одягатися і роздягатися, умиватися і їсти охайно, користуватися за необхідності носовичком, рушником, горщиком, дитина буде почуватися у нових умовах значно легше і упевненіше.